Поліпи прямої кишки не мають специфічних клінічних проявів, які могли б достатньо впевнено вказувати саме на цю патологію. Наявність і вираженість симптоматики залежить від розмірів поліпів, їхньої кількості, розташування, морфологічної структури, а також наявності або відсутності злоякісного росту. Крім того, клінічна картина часто супроводжується симптоматикою супутніх патологій. Зазвичай поліпи виявляють під час ендоскопічного дослідження кишечника з приводу інших захворювань. Великий поліп може проявлятися виділеннями (слизовими або кров’янистими) із заднього проходу, відчуттям дискомфорту, присутності стороннього тіла. Може спостерігатися хворобливість у нижній частині живота, клубовій ділянці.Виявити поліпи анального каналу та термінального відділу прямої кишки можна під час пальцевого дослідження заднього проходу. До того ж це дослідження дозволяє виявити або виключити інші патології (геморой, ректальні нориці, анальні тріщини, кісти та пухлини параректальної клітковини). У чоловіків пальцеве дослідження також дає уявлення про стан простати. Інформативним інструментальним дослідженням прямої кишки є ректороманоскопія, що дозволяє оглянути внутрішню стінку кишечника на висоту 25 см від заднього проходу. У переважній більшості випадків поліпи виникають у прямій та сигмоподібній кишках і виявляються за допомогою ректоскопа.
Візуалізувати стінки всього товстого кишечника дозволяє колоноскопія. Ці методики є оптимальними щодо виявлення поліпів, а також сприяють детальному дослідженню слизової оболонки та виявленню супутніх патологій. Виявити поліпи розміром понад 1 см у верхніх відділах ободової кишки дозволяє також іригоскопія (рентгенографічне дослідження товстого кишечника з контрастною речовиною). При виявленні під час ендоскопічного обстеження поліпів проводиться забір біоптату для подальшого цитологічного та гістологічного дослідження. Серед лабораторних методик також варто відзначити тест на приховану кров у калових масах. Сучасні методики візуалізації: магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія — також можуть сприяти виявленню поліпів товстого кишечника.
Поліпи прямої кишки класифікують за кількістю та поширенням: поодинокий поліп, множинні поліпи (групи утворень у різних відділах товстого кишечника) та дифузний (сімейний) поліпоз. Поліпи розрізняють за морфологічною структурою: залозисті, залозисто-ворсинчасті та ворсинчасті, гіперпластичні, кістозно-гранулюючі (ювенільні), фіброзні. Крім того, виділяють псевдополіпоз — розростання слизової оболонки за типом поліпів при хронічному запаленні. Клінічний діагноз також включає інформацію про наявність чи відсутність малігнізації (озлоякіснення).
Поліпи не підлягають консервативному лікуванню. Видалення поліпа прямої кишки проводять або під час ендоскопії (якщо дозволяють розміри та розташування), або хірургічним шляхом. Низько розташовані поліпи видаляються трансанально. Невеликі поліпи, виявлені під час колоноскопії, видаляють шляхом електроексцизії (ніжку поліпа охоплюють петльовим електродом і перетискають). Великі утворення видаляють частинами. Сімейний (дифузний) поліпоз лікують за допомогою тотальної резекції товстого кишечника.
Своєчасне виявлення та видалення поліпів у більшості випадків сприяє одужанню. Нерідкі випадки рецидивів (зазвичай не раніше ніж через 1–3 роки), тому після видалення великих поліпів через рік проводять контрольну колоноскопію, також рекомендовано регулярне (кожні 3–5 років) ендоскопічне обстеження.
Специфічної профілактики поліпів наразі немає. Для зниження ризику їх виникнення рекомендовано збалансоване харчування, активний спосіб життя, своєчасне виявлення та лікування захворювань травного тракту.
Щоб записатися на прийом до лікаря-проктолога в клініку «Санатіо», зателефонуйте за номером телефону, вказаним на сайті, залиште свій номер, щоб із Вами зв’язався адміністратор, або заповніть просту форму «Записатися на прийом».
