Причини виникнення епітеліального куприкового ходу
Епітеліальний куприковий хід формується в ембріональному періоді. У процесі розвитку плода відбувається збій, і під шкірою в області сідничної складки залишається хід, вистланий зсередини епітелієм. Цей вроджений дефект досить поширений. За кордоном його нерідко називають «волосяною кістою», оскільки є припущення, що причиною формування ЕКХ є неправильний ріст волосся та його вростання в шкіру.

Клінічна класифікація епітеліального куприкового ходу розрізняє його неускладнену форму (існуючий хід без ознак запалення та скарг), гостре запалення ЕКХ та хронічне запалення. Запалення куприкового ходу розрізняють за стадіями: інфільтративна (і при гострому, і при хронічному запаленні — рання стадія захворювання до формування гнійника) та абсцедуюча (у разі хронічного запалення — стадія рецидивуючого абсцесу). При хронічному запаленні також виділяють стадію гнійної нориці.

Симптоми епітеліального куприкового ходу
У перші роки життя епітеліальний куприковий хід ніяк не проявляється. У період пубертату в ході починається ріст волосся, виділення продуктів життєдіяльності епітеліальної вистилки (сальних, потових залоз). При цьому може виникати відчуття свербежу, мокнуття через виділення з ЕКХ. Розташування виходу епітеліального куприкового ходу поблизу зони заднього проходу, підвищена вологість у міжсідничній складці, активна діяльність шкірних залоз сприяють закупорці ходу, а застій вмісту сприяє розвитку інфекції.

Факторами, що сприяють запальному процесу в куприковому ході, є: підвищене оволосіння зони первинних отворів, недотримання гігієнічних правил, травми, розчісування. Запалення ЕКХ характеризується болем в області крижів, іноді сукровичними або гнійними виділеннями. Часто хворі припускають, що симптоматика є наслідком травми. Спочатку розвивається гостре запалення, формується інфільтрат, а потім — гнійний абсцес. Якщо в цей момент хворий звертається до лікаря і проводяться необхідні лікувальні заходи з видалення ЕКХ, то настає одужання. Якщо звернення до лікаря не відбулося вчасно, найчастіше відбувається спонтанне розкриття абсцесу на шкіру. Після цього зазвичай настає полегшення болю, проте найчастіше інфекційне вогнище зберігається, що веде до хронізації запалення. Формується гнійна нориця, що з’єднує порожнину абсцесу зі шкірою, захворювання тече хвилеподібно, виникають рецидиви нагноєння. Хронічне запалення поступово охоплює все більшу зону, наростає інтоксикація організму.

Епітеліальний куприковий хід не є складним у діагностуванні, для його виявлення зазвичай достатньо виявлення первинних отворів у міжсідничній складці. При наявному запаленні, абсцесі, гнійних виділеннях ставлять діагноз «ускладнений епітеліальний куприковий хід».

При виявленні даного захворювання показано проведення додаткових досліджень для виключення інших можливих патологій. До таких заходів відносять обов’язкове пальцеве дослідження заднього проходу з пальпацією куприка та крижових хребців. З інструментальних методик призначають ректороманоскопію для виключення захворювань прямої кишки, а у разі неясної симптоматики — колоноскопію. Однак, найчастіше через молодий вік більшості пацієнтів, вдаватися до широких діагностичних заходів немає потреби. У рідкісних випадках необхідності диференціювання ЕКХ від іншого захворювання, проводять фістулографію.

Диференціальну діагностику епітеліального куприкового ходу проводять із норицею прямої кишки при парапроктиті, куприковою кістою, заднім менінгоцеле, остеомієлітом куприка та крижів, пресакральною тератомою. Дані для диференціації отримують за допомогою огляду міжсідничної складки, пальцевого дослідження прямої кишки, зондування нориці та фістулографії. Нориця прямої кишки при зондуванні йде не в напрямку куприка, а до прямої кишки. Епідермоїдна куприкова кіста зазвичай безболісна і прощупується як рухоме ущільнення під шкірою, але при нагноєнні може імітувати клініку епітеліального ходу. Проте при огляді не виявляються первинні отвори. Заднє менінгоцеле пальпується як майже нерухоме під шкірою овальне утворення щільно-еластичної консистенції, безболісне. Також не має первинних отворів. У анамнезі відзначаються функціональні патології органів малого таза, часто — енурез. Підозра на менінгоцеле є показанням до проведення рентгенографії крижів та консультації нейрохірурга. Ембріональний хід, що відкривається на шкірі поруч із заднім проходом, може бути ознакою пресакральної тератоми. Тератома виявляється при пальцевому дослідженні між задньою прямокишковою стінкою і крижами, пальпується як пухлина щільної консистенції. Додатковими методиками диференціювання можуть бути УЗД та фістулографія. Виявлення остеомієліту крижів і куприка також проводять за допомогою пальпації хребців через задню стінку прямої кишки.

Епітеліальний куприковий хід лікується тільки хірургічним шляхом. Оперативне втручання передбачає радикальне видалення патологічного каналу з первинними отворами. У разі ускладненого епітеліального ходу січуться і патологічно змінені навколишні тканини, гнійні нориці. Післяопераційне лікування включає курс антибактеріальної терапії (антибіотики широкого спектру дії протягом 5-7 днів), а також фізіотерапевтичні методики, що сприяють швидкому загоєнню рани. Як профілактичний захід післяопераційних рецидивів проводять видалення волосся навколо рани, а потім і навколо рубця. Післяопераційне рецидивування запалення може свідчити про недостатньо повне видалення інфекційних вогнищ, гнійних затікань, первинних отворів, нориць. Незважаючи на нескладну методику проведення операції, відзначають вищий відсоток післяопераційних рецидивів при лікуванні в хірургічних відділеннях широкого профілю на відміну від спеціалізованих відділень проктології.

Щоб записатися на прийом до лікаря-проктолога в клініку «Санатіо», зателефонуйте за номером телефону, вказаним на сайті, залиште свій номер, щоб із Вами зв’язався адміністратор клініки, або заповніть просту форму «Записатися на прийом».